МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

Чорнобиль. Біль гіркий, полиновий

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 35 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія - техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку ЧАЕС, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

Необхідно, щоб усі розуміли масштаби цієї трагедії. Адже 30 країн світу піддалися радіацій-ному забрудненню, 8,5 мільйонів людей постраждали, а більше 100 тисяч - померли. Слід зазначити, що в Україні від Чорнобильської аварії постраждали 1 млн 769 тис осіб. З них 188 тис - це ліквідатори катастрофи на ЧАЕС, 1 млн 588 тис потерпілі та близько 2,5 тис люди, які брали участь у ліквідації наслідків інших аварій.

Але і сьогодні не слід забувати, що 26 квітня - це не просто чергова соціальна дата, не просто статистика, а величезні людські втрати, скалічені долі людей, які разом зі своїми земляками будували краще життя та вірили в щасливе майбутнє. Саме в ту страшну ніч працівникам АЕС в числі перших довелося іти на зустріч Чорнобильській біді з тим, щоб допомогти людям побороти цього розперезаного монстра, який викинув свою смертоносну отруту, що осіла на десятках тисяч гектарів матінки Землі, яка тисячоліттями плекала, родила, ростила, приймала в своє лоно залишки людства, отрути, яка без запаху і сили стала планетарною катастрофою, яка до цього часу підкошує здоров'я людей.

В групах коледжу і були проведені тематичні виховні години. Група 3мс Б запросила учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював в зоні відчуження Кашубу В.Й. і детально розповів про те, що довелося бачити в той важкий для країни період. А також багато говорилося про героїв-ліквідаторів аварії, яких вже давно нема серед живих.

Володимир Правик був начальником караулу на атомній станції і першим кинувся назустріч біді. Майже наш ровесник цей 23-річний юнак вибрав найбільш правильне рішення - направив свій пожежний загін на дах машинного залу. Адже в цьому залі знаходились усі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

Якою чудовою людиною постає він - Герой Радянського Союзу (посмертно), у своїх листах до коханої, до нареченої, до дружини! За час їхнього знайомства, дружби, спільного життя Володя написав Надії вісімсот листів!

Лютий 1982 року. Черкаси. «Дорога моя, мила людино! Ми знайшли свою долю: так і повинно було статися, і дітям своїм ми колись розкажемо, як у блакитній нашій юності стрілися ми для щастя і життя. Адже всі наші дні- це боротьба за те, щоб більше було добра і справедливості, чесності, більше світла, сумлінних справ, порядку. Це для нас і дітей наших.Твій Володя

Липень, 1982 рік. Чорнобиль. Здрастуй, кохана! Тільки вчора розмовляв з тобою, чув твій голос, а здається, все було хтозна коли. Так давно не слухав твоїх пісень, я їх дуже люблю - вони для мене ніби казки.

У мене тут, в Чорнобилі, з’явилось дуже багато хороших друзів, ти ще познайомишся з ними. Вони тобі сподобаються: хоробрі, чесні, душевні, з почуттям обов’язку. Вогненні хлопці. Будемо дружити.

Яке щасливе життя буде у нас. Ти завжди житимеш у моєму серці і ніколи його не покинеш: ти його друга половина. Спасибі за всі світлі і радісні хвилини наших зустрічей, за те, що я щасливий їх чеканням.

Мама запрошує тебе в гості. Хоче побачити свою майбутню невістку. Готуйся. Дуже люблю тебе. Твій Володя.

Травень 1986 року. Москва, клінічна лікарня № 6.

Здрастуйте, мої дорогі, хороші Надійко, Наталочко!

З великим привітом до вас ваш курортник і ледар. А все тому, що ухиляюсь від виховання нашої крихітки Наташки. Прошу вибачити за почерк. Це, до речі, Надія винна, бо писала за мене конспекти і зовсім розучила мене тримати ручку. Напишіть, як Надя з Манюнею доїхали додому, чи не захворіли, чи не прихопила їх та болячка, яка зараз ходить по нашому місту, щось на зразок грипу?

Живу я добре. Поселили нас в клініці для огляду, як ви знаєте. Тут всі, хто був тоді там. Так що мені весело, адже мій караул весь при мені. Ходимо, гуляємо, милуємося вечірньою Москвою. Одне погано, що милуватися доводиться через вікно. І це триватиме, мабуть місяців півтора-два. На жаль, такі тут закони: доки все не обстежать, не випишуть. Надійко, живи у батьків, в Городищі, я приїду прямо туди. Та ще хай моя дорога теща підшукає для мене роботу, щоб я міг перевестись.

Надійко, ти читаєш мого листа і плачеш. Не треба, витри слізки, все обійшлося добре, ми ще проживемо до ста літ, і донечка наша ненаглядна тебе переросте разів у три. Я за вами дуже скучив, закрию очі і бачу Надію з Наталією Володимирівною.

А ви мене і не впізнаєте, коли приїду. Почав відпускати бороду і вуса. Зараз зі мною мама, примчала відразу. Вона вам подзвонить і скаже, як я себе почуваю. А почуваюся я добре.

На цьому закінчую. Не хвилюйтесь. Чекайте з перемогою. Надійко, бережи дорогу нашу Наталку. Міцно обнімаю, цілую. Твій навіки Володя.

Об’єднувати зусилля в боротьбі з COVID-19 закликає Всесвітній день здоров’я 2021

Сьогодні вся світова спільнота відзначає Всесвітній день здоров’я. Саме цього дня набув чинності Статут ВООЗ . З 1950 року Всесвітні дні здоров’я відзначають щороку 7 квітня, і щоразу вони присвячені найактуальнішим питанням здоров’я населення планети на даний час.

Гасло цьогорічного дня здоров’я - «Захищати. Допомагати. Об’єднувати зусилля». Мета цього дня – об’єднати зусилля всієї світової спільноти для захисту всіх людей світу від COVID-19 та допомоги людству побороти цю важку недугу. Звичайно велика роль у цій боротьбі належить медикам, які стоять на передовій і ризикуючи своїм здоров’ям протистоять світовій загрозі.

Тому нинішній рік оголошений роком медико-санітарних та соціальних працівників на знак поваги та вдячності працівникам медичної та соціальної сфери за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією корона вірусу.

Студенти та викладачі коледжу залучились до проведення Всесвітнього дня здоров’я. Були проведені он-лайн виховні години у всіх групах, інформаційні хвилинки щодо профілактики корона вірусу, конкурс презентацій «Моє покликання – медичний працівник» серед студентів випускних груп. Адже саме вони вже зовсім скоро поповнять ряди медиків і стануть на сторожі людського здоров’я.

В цей день хочеться побажати всім міцного здоров’я, берегти себе і не забувати про елементарні речі, які можуть врятувати наше життя.

Всесвітній день боротьби з тубркульозом

24 березня відбувся інформаційний онлайн-міст між студентами 3мсБ та 1мс груп, присвячений Всесвітньому дню боротьби з туберкульозом або як ще його називають Днем білої ромашки. Тема Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом 2021 року: «Годинник цокає». Це гасло передає відчуття того, що у світу не вистачає часу, щоб виконати зобов’язання щодо викорінення туберкульозу, які взяли на себе світові лідери. Це особливо важливо в контексті пандемії COVID-19, яка поставила під загрозу прогрес у сфері боротьби з туберкульозом і для забезпечення рівного доступу до профілактики та лікування відповідно прагнення ВООЗ до досягнення загального охоплення послугами охорони здоров'я.

За даними ВООЗ щорічно виявляють 9-10 млн. чоловік (близько 60% приходиться на країни, що розвиваються). Помирають від туберкульозу щорічно 3-4 млн. чоловік (з них 1 млн. жінок). Якщо ситуація щодо боротьби з туберкульозом не зміниться, то протягом найближчих 30 років можуть занедужати не менше 90 млн. чоловік і понад 30 млн. можуть померти від цього захворювання. Не тішить ситуація із захворюваністю на туберкульоз і в Україні: щороку своєчасно не виявляють 23% випадків туберкульозу, а це є причиною його подальшого поширення. За даними 2020 року виявляли щомісячно в середньому по 1,5 тис. чол. захворюваність складає 62,3 хворих на туберкульоз на 100 000 населення, що декілька десятків разів перевищує сусідні країни – Польщу, Білорусь, Словаччину та інші.

Мета цього заходу - привернути увагу студентів до основних проблем, що стоять перед мiжнародною спiльнотою, кожною державою, мiстом та громадянином, пов’язаних з цією хворобою.

Чим більше людина буде знати про туберкульоз, тим більще шансів буде у неї, аби захистити себе, своїх рідних, знайомих від цього захворювання. І, як майбутні медичні працівники, наші студенти не повинні залишатися осторонь даної проблеми, а взяти посильну участь у її вирішенні.

На зустріч була запрошена директорка Могилів-Подільського дитячого легеневого протитуберкульозного санаторію Коваль Оксана Дмитрівна.

Зустріч між студентами третього курсу та першокурсниками пройшла цікаво, жваво. Студенти першого курсу активно відповідали на поставлені запитання, а студенти третього курсу коментувати їх відповіді. Розглядалися такі питання як: що таке туберкульоз; як давно люди хворіють на туберкульоз; епідемічна ситуація в Україні, нашому районі; що є збудником туберкульозу; шляхи потрапляння мікобактерії в організм людини; джерело туберкульозної інфекції; чинники, які сприяють захворюванню; чи загрожує туберкульоз життю людини; ознаки туберкульозу; методи діагностики; мета проведення проби Манту; чи виліковний туберкульоз; чи можна це захворювання попередити?

Коваль О.Д. у своєму виступі детально зупинилася на історії створення дитячого легеневого тубсанаторію та розповіла основні напрямки його роботи. А також відмітила, що проведений захід актуальний, студенти-організатори добре володіють сучасною інформацією щодо проблеми туберкульозу і запросила бажаючих відвідати їх заклад.

Вітаємо переможця

Щорічно студенти Могилів-Подільського медичного фахового коледжу беруть активну участь у міському конкурсі читців «Кобзар і Україна». Цьогоріч честь коледжу на конкурсі захищав студент 2 курсу спеціалізації «Лікувальна справа» Матієк Богдан.

До уваги журі було презентовано відеоролики – декламування творів Тараса Шеченка : поема «Іван Підкова» та уривок з поеми «Гайдамаки».

За результатами конкурсу Матієк Богдан зайняв 1 місце в номінації «Твір Т.Г.Шевченка».

Також студент взяв активну участь у всеукраїнському літературному онлайн-марафоні, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка «Єднаймо душі словом Кобзаря!» і отримав схвальні відгуки від організаторів.

Ми вітаємо Богдана та бажаємо невичерпної енергії й творчого натхнення до нових досягнень, здобутків і перемог.

Студентська конференція

Всесвітній день сну щорічно відзначається у світі в п’ятницю напередодні весняного рівнодення. У цьому році цей день припав на 19 березня.

За статистикою кожного другого дорослого жителя Землі є один або декілька симптомів розладу сну. Це призводить до погіршення стану здоров’я.

«Сон і здоров’я – одне і те ж…» - саме ці слова німецького філософа Шопенгауера стали лейтмотивом онлайн-зустрічі студентів нашого коледжу, яку організували і провели студенти групи 2 ф (класний керівник Якимчук Н.Ф.) 19 березня. На відеозустріч були запрошені студенти всіх курсів. Організатори онлайн конференції Чернявська М., Гусак Т., Свистун А., Панченко В. та Тимчук А. представили наукові факти про користь сну для організму; в який час доби і скільки часу має тривати сон, щоб організм відновив сили; в яких випадках денний сон може бути корисним, а в яких – принесе шкоду; цікаві факти про сон.

Зустріч пройшла у вигляді дружньої бесіди, яка, як надіються організатори, стала корисною для учасників. І дехто з них, можливо, перегляне своє ставлення до такого важливого стану організму, як сон.

Інші:

<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наступна > Кінець >>

Всього 181 - 189 з 705