Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 38 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Необхідно, щоб усі розуміли масштаби цієї трагедії.
Якби не подвиг людей, які, ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й для всього світу.
    ​Щоб  вшанувати пам’ять про тих, хто, ризикуючи життям, пішов приборкувати неконтрольований атом, студенти групи 111ф  (класний керівник Грабовська Л.М., староста Жук Ю.) підготували тематичну виховну годину.  На захід було запрошено студентів групи 1м/с (класний керівник Шаповалов В.Ф.).
Під час виховної години студенти ознайомилися з документальною хронікою цієї трагічної події. Та найбільше присутніх вразила історія подвигу Володимира Правика.  
​Врятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.