ГОЛОВНА arrow ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ  
23.06.2017
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Надрукувати
05.06.2007
Перелік статей
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
ПОЛОЖЕННЯ
 ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
У МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКОМУ МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ


1.Загальні положення
1.1.    Дане Положення регулює питання організації освітнього процесу у Могилів - Подільському медичному коледжі.
1.2.  Положення розроблено на підставі Закону України «Про вищу освіту» та Статуту коледжу.
 1.3. Освітній процес у  коледжі – це система  забезпечення  коледжем якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, яка передбачає здійснення таких заходів:
    удосконалення механізмів зовнішнього та внутрішнього оцінювання навчальних досягнень студентів;
    забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
    забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього   
процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною  
освітньою програмою;
     забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
     інші заходи.
Освітній процес – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію    змісту    освіти, базується на принципах науковості, гуманізму,  демократизму, наступності та безперервності.
Освітній процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації в умовах ринкової економіки.
1.4. Зміст освіти у коледжі – це науково обґрунтована система дидактично і методично оформленого навчального матеріалу для різних спеціальностей.
 Зміст освіти визначається освітньо-професійними програмами з кожної спеціальності, кваліфікаційними характеристиками, навчальними програмами з дисциплін,  нормативними документами органів державного управління освітою та коледжу і відображається у підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах.
 Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент визначається відповідним державним стандартом, а вибірковий компонент – коледжем.

2.Нормативно-правова база організації освітнього процесу
2.1. Організація освітнього процесу у коледжі базується на:
    Законі України «Про освіту»;
    Законі України «Про вищу освіту»;
    Законі України «Про мову»;
    Положенні про проведення практики студентів вищих навчальних   
закладів України ( наказ МОН України №93 від 08.04.1993р.);
    Наказі №690 від 07.12.2005р. Міністерства охорони здоров’я України 
«Про затвердження інструкції про організацію та проведення практики 
студентів медичних та фармацевтичних закладів I-II рівнів акредитації»;
    Державних стандартах освіти та інших актах законодавства України з  
питань освіти;
    Статуті коледжу, даному Положенні, інших внутрішньоколеджних  
документах.
2.2. Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу з кожної спеціальності, є навчальний план.    
Навчальний план – це нормативний документ, який розробляється коледжем на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки з кожної спеціальності і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, навчальні і виробничі практики) та їх обсяг, графік начального процесу, форми і методи поточного і підсумкового контролю, обсяг часу, передбачений на самостійну роботу. Навчальний план затверджується директором коледжу.
 На підставі навчального плану складається на поточний навчальний рік робочий навчальний план, який є також нормативним документом і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю за семестрами. Робочий навчальний план затверджується директором коледжу.
Нормативні навчальні дисципліни з кожної спеціальності встановлюються  державним стандартом освіти.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються  коледжем.
2.3.Місце і значення  навчальної дисципліни, ії загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни,    яка    є       складовою державного стандарту освіти .
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до ОПП, на     підставі    навчальної програми і навчального плану коледжем складається робоча навчальна програма, яка є нормативним документом коледжу, розглядається на    засіданні     відповідної циклової комісії та затверджується заступником директора з навчальної роботи.    У робочій навчальній програмі відображається     конкретний        зміст       навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення,        обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і    форми   поточного і    підсумкового контролю.
До робочої навчальної програми входять такі розділи: тематичний план, розподіл годин за семестрами та видами занять, теоретичні заняття,семінарські заняття, практичні ( лабораторні заняття ), самостійна робота, план проведення контрольних робіт, форма і зміст підсумкового контролю, доповнення та зміни  до робочої програми.
Навчальні програми, робочі навчальні програми разом з начальними планами  є основними документами, якими керується коледж в організації освітнього процесу.

3. Форми організації навчання
3.1.Освітній процес у коледжі здійснюється за такими формами:
    навчальні заняття;
    самостійна робота;
    практична підготовка;
    контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять в коледжі є:
    лекція;
     лабораторне,практичне,семінарське, індивідуальне заняття;
     консультація.
3.1.    Лекція – основна форма теоретичного заняття. Обсяг  лекційного     матеріалу визначається навчальним планом, а його тематика – робочою навчальною програмою. Лекція проводиться зі студентами однієї групи.
3.2.    Лектор  зобов’язаний       дотримуватись робочої    навчальної    програми щодо тематики і концептуальних основ змісту лекційних занять. Форми, методи і засоби донесення навчального матеріалу студентам викладач     обирає   самостійно.
3.3.    Лабораторне заняття – форма навчального заняття,    на   якому   студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних лабораторіях. Перелік тем і зміст лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою
Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Для проведення лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для здоров’я і життя студентів, обов’язковим етапом підготовки є інструктаж з правил безпеки і контроль за їх дотриманням.
3.4. Практичне заняття -  форма навчального заняття , при який викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформованих завдань. Перелік тем і зміст практичних занять визначається робочою навчальною програмою.
Практичні заняття з загальноосвітніх, соціально-економічних, фундаментальних  дисциплін проводиться  зі студентами,  кількість яких не  перевищує половини академічної групи.
Практичні заняття з циклу професійної та практичної підготовки проводяться з студентами, кількість яких не перевищує 5-7 осіб.
Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали, які визначені робочою навчальною програмою.
3.5. Семінарське заняття  - вид      навчального    заняття, на   якому       викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем робочою навчальною програмою.
Семінарське заняття проводиться в складі академічної групи. Участь студентів у семінарських заняттях враховується при виставлені підсумкової оцінки з відповідної дисципліни.
3.6. Індивідуальне заняття – форма організації освітнього процесу. Вона передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.
Індивідуальні заняття проводяться у позанавчальний час за окремим графіком, затвердженим заступником директора з навчальної роботи. Індивідуальні заняття проводяться з одним або декількома студентами.
  3.7. Консультація – це один із видів навчальних занять. Консультації протягом семестру та перед контрольними заходами проводяться згідно з графіком, складеним зав. відділень. Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи.
Осяг часу на проведення консультацій визначається відповідно до Норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки №450 від 07.08.2002р.
3.8.  Самостійна робота  студента  є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи з кожної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.
Методичне забезпечення самостійної роботи передбачає можливість студента в повному обсязі засвоїти навчальний матеріал з конкретної дисципліни, а також перевірити свої знання шляхом самоконтролю.
 3.9.  Практична підготовка студента  є   невід’ємною   складовою частиною процесу підготовки фахівців  у коледжі.
Практичне навчання включає такі типи практики:
    навчальну практику під наглядом викладача;
    виробничу практику;
    переддипломну практику.
Практична підготовка студентів здійснюється на оснащених базах, з якими коледж укладає договори про співпрацю.
Загальну організацію практики студентів та контроль за її проведенням здійснює завідувач практикою.
Терміни проведення практики визначаються навчальним планом, а її зміст - навчальною програмою практики.
Проходження практики студентом здійснюється відповідно до законодавства.
3.10. Контрольні заходи  включають поточний і підсумковий контроль .
Поточний контроль здійснюється під час проведення комбінованих, практичних,    лабораторних, семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.
Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання визначаються цикловими комісіями.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію і проводиться на окремих завершених етапах.
3.10.1.  Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційного заліку або семестрового заліку з конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу з певної навчальної дисципліни виключно на підставі поточних результатів успішності і не передбачає обов’язкову присутність студента.
Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної навчальної дисципліни виключно на підставі поточних результатів успішності і не передбачає обов’язкову присутність студента.
Результати складання екзаменів,  диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно»,  «добре»,    «задовільно»,       «незадовільно») та дванадцятибальною шкалою,    а семестрових заліків - за  двобальною     шкалою ( «зараховано», «незараховано») і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, особову справу студента.
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів та студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.
Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з коледжу.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру.
Порядок проведення екзаменів, перездач на вищий бал та ліквідації академзаборгованостей проводиться згідно Положення про порядок допуску до сесії, перездач на вищий бал та оформлення документації, погодженого зі студпрофкомом та затвердженого директором медичного коледжу 28 грудня 2012р.
3.10.2.    Державна атестація студента – це визначення фактичної відповідності
рівня його освітньої підготовки вимогам освітньої характеристики.
Державна атестація студента здійснюється після завершення ним навчання у коледжі.
Для присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста створюється державна екзаменаційна комісія ( далі ДЕК)  згідно з Положенням про порядок створення та організацію роботи державної екзаменаційної комісії у Могилів – Подільському медичному коледжі.
 Державна екзаменаційна комісія оцінює якісний рівень науково-теоретичної та практичної підготовки випускників, вирішує питання про присвоєння їм кваліфікації молодшого спеціаліста та видачу відповідного державного документа.
Державна комісія створюється щороку у складі голови та членів державної комісії для кожної спеціальності.
Списки голів державних комісій, завірені підписом директора коледжу, подаються у двох примірниках на затвердження до МОЗ України,  Департаменту охорони здоров'я та курортів не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.
До складу державної комісії входять:
•    директор коледжу або заступник директора з навчальної роботи;
•    завідувач відділення;
•    викладачі дисциплін;
•    голови циклових комісій;
•    фахівці галузі «Медицина», представники галузевих  роботодавців.
 Персональний склад ДЕК затверджується директором коледжу не пізніше як за місяць до початку роботи цієї комісії.
Державні комісії працюють у строки, визначені графіком навчального процесу на поточний навчальний рік, що розробляється на основі навчальних планів спеціальностей, затверджуються директором коледжу.
Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою державної комісії, готується завідувачем відділення, подається на затвердження директору коледжу не пізніше ніж за місяць до початку проведення державних екзаменів.
Форма державної атестації студентів визначається державним стандартом освіти і відображається в навчальних планах.
До складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
Завідувач відділення перед початком роботи  подає в ДЕК такі документи: список студентів, допущених до складання державних екзаменів, зведену відомість про виконання студентами навчального плану.
Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні Державної комісії. Рішення ДЕК про оцінювання знань, виявлених студентами при складанні державного екзамену, а також про присвоєння студентам- випускникам кваліфікації та видачу їм державних документів про освіту приймається ДЕК на закритому засідання відкритим голосуванням. При однаковій кількості голосів, голос голови ДЕК є вирішальним.
Державні екзамени в коледжі проводяться згідно з Положенням про організацію і проведення комплексного кваліфікаційного державного екзамену зі спеціальностей: «Сестринська справа», «Лікувальна справа», «Акушерська справа», «Стоматологія», затвердженого директором коледжу.
Тривалість проведення державних екзаменів не повинна перевищувати  6 годин на день (згідно Норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки №450 від 07.08.2002р.).
Результати складання державного екзамену визначаються оцінками: «відмінно»,  «добре»,    «задовільно»,       «незадовільно»  і оголошуються в день їх проведення після оформлення протоколу засідання ДЕК.
Оцінки виставляє кожен член державної комісії, а голова ДЕК підсумовує їх результати по кожному студенту. За теоретичну і практичну частини екзамену виставляється одна оцінка.
Студенту, який успішно склав державний екзамен, рішенням ДЕК присвоюється кваліфікація  молодшого спеціаліста і видається державний документ про освіту.
Державний документ  «з відзнакою» видається студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як 75% з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін  - оцінки «добре», склав державний екзамен  на «відмінно» .
Студент, який не склав державного екзамену, відраховується з коледжу, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання.
Студент, який не склав державний екзамен, допускається до повторного складання державного екзамену протягом 3-х років після закінчення коледжу.
Всі засідання ДЕК протоколюються у спеціальній Книзі протоколів. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах,  характеристика відповіді, додаткові питання, рішення ДЕК про присвоєння кваліфікації та видачу дипломів. Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні.
Книга протоколів ДЕК зберігається у коледжі.
Після закінчення роботи ДЕК голова комісії складає звіт і подає його директору коледжу. У звіті голови ДЕК відбивається аналіз рівня підготовки випускників, характеристика знань студентів, виявлених на державних іспитах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови ДЕК обговорюється на засіданні педагогічної ради коледжу.

 4. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на освітньо-кваліфікаційному рівні «молодший спеціаліст».
Обліковими одиницями навчального часу студента є: академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік, навчальний курс.
Тривалість академічної години  складає 45 хвилин, 2 академічні години утворюють пару академічних годин. При проведенні пари без перерви її тривалість може змінюватись,  але має становити не менше, як 80 хвилин.
Навчальний день – складова частина навчального часу студента визначається річним графіком навчального процесу. Графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, затверджується директором коледжу.
Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента , що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року, він включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.
Сумарна тривалість канікул становить не менше 8 тижнів.
Навчальний рік, як правило, розпочинається 1 вересня.
Розклад навчальних занять – це документ коледжу, який забезпечує виконання навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять. Розклад занять розробляється  до початку семестру, погоджується з головою профспілки коледжу, головою студпрофкому коледжу та затверджується директором коледжу.
Відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, забороняється, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

5. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним освітньої, методичної, організаційної та інших трудових обов'язків.
Графік робочого часу викладача визначається розкладом навчальних занять і графіком методичних, виховних, контрольних заходів та іншими видами робіт, передбачених індивідуальним планом викладача. Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленому йому графіка робочого часу.
Час виконання навчальних, методичних, організаційних та інших обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.
Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються коледжем в індивідуальному плані працівника.

6. Форми навчання.
Навчання у коледжі здійснюється за денною формою (стаціонарно). Організація навчального процесу на денній формі навчання здійснюється коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

7. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу.
      Науково-методичне забезпечення включає:
    державні стандарти освіти;
    навчальні  плани;
    навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;
    програми навчальної практики під наглядом викладача, виробничої та переддипломної практик;
    підручники і навчальні посібники;
    інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
    індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з  навчальних дисциплін;
    контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
    директорські контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу та  комплексні контрольні роботи щодо  оцінювання залишкових знань студентів.



Заступник директора з навчальної роботи                        Л.М.Філімонова



Останнє оновлення ( 27.04.2016 )
 
Календар
 6 2017 
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930   
porno escort bayan