Міністерство охорони здоров'я України

Вінницька обласна Рада

 Могилів – Подільський медичний коледж

                                                                Затверджено

                                                                              педагогічною радою

                                                                                    Могилів – Подільського

                                                                             медичного коледжу

                                                                    протокол № 5

                                                                                     від 29 березня 2018року

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

ЗА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ

У МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКОМУ МЕДИЧНОМУ КОЛЕДЖІ

І. Загальні положення внутрішнього контролю

Внутрішній контроль за навчально-виховним процесом у коледжі впроваджується відповідно до:

Ø Законів України «Про освіту»; «Про вищу освіту».

Ø Положення про організацію освітнього процесу у Могилів – Подільському медичному коледжі.

Ø Наказу Міністерства освіти і науки України №1135 від 08.08.2013 "Про внесення Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників".

     Внутрішній контроль за навчально-виховним процесом у коледжі здійснюється відповідно до діючих планів, а саме:

Ø  педагогічної ради;

Ø  методичної ради;

Ø  виховної роботи;

Ø  методичної роботи;

Ø  роботи завідувачів відділень;

Ø  роботи наради при директорові;

Ø  роботи циклових комісій;

Ø  графіка проведення директорських контрольних робіт.

ІІ. Мета внутрішнього контролю за навчально-виховним процесом

Метою внутрішнього контролю є:

Ø вчасне виявлення недоліків навчально-виховного процесу коледжу;

Ø оперативний і ефективний вплив на якість навчання і виховання студентів;

Ø сприяння підвищенню професійної компетентності викладачів, удосконаленню їхньої педагогічної майстерності;

Ø поліпшення навчально-виховної роботи коледжу.

ІІІ. Форми внутрішнього контролю в коледжі.

      Контроль за станом навчально-виховного процесу здійснюється такими формами:

Ø колективний контроль;

Ø взаємоконтроль;

Ø самоконтроль;

Ø адміністративний плановий контроль;

Ø адміністративний регульований контроль (позаплановий).     

       До процесу колективної форми контролю залучаються усі ступені управління: адміністрація, голови циклових комісій, досвідчені викладачі, студенти, батьки.

       До взаємоконтролю через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів залучаються голови циклових комісій, досвідчені педагоги і класні керівники академічних груп.

       Самоконтроль делегується найдосвідченішим викладачам і класним керівникам академічних груп з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами.

       Адміністративний плановий контроль здійснюють директор, його заступники, завідувачі відділень, методист, голови циклових комісій відповідно до плану внутрішнього контролю.

       Адміністративний плановий контроль включає такі види:

Ø  оглядовий контроль (це короткотерміновий, який передбачає отримання інформації про діяльність навчального закладу (огляд матеріального та навчального стану, навчальних кабінетів));

Ø попереджувальний контроль (використовується в роботі з молодими викладачами). Його мета – запобігти можливим помилкам викладача на початку педагогічної роботи.

Ø персональний контроль (це вивчення системи роботи викладача. Він передбачає повне вивчення діяльності педагогічного працівника, рівня його наукової підготовленості і професійної майстерності, його вміння володіти передовими методами викладання, навчальними технологіями та впровадження ним досягнень психолого – педагогічної науки.

Сюди входить:

ü  дотримання виконання Закону України про вищу освіту та Закону України про мову;

ü аналіз планування навчальної роботи: робочих навчальних програм; плану роботи класного керівника групи; плану роботи гуртка; якості оформлення навчально-методичної документації та навчальних журналів;

якості навчально-методичного комплексу з дисципліни; оформлення та дієвість комплексу з організації самостійної роботи студента; стан матеріально-технічної  бази кабінету та дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

ü відвідування студентами занять;

ü ефективність педагогічної праці.

Ø тематичний контроль (він дає змогу перевірити окремі компоненти поточної роботи педагогічного колективу.

      Тематичний контроль проводиться по окремих проблемах діяльності навчального закладу (7-12 днів).

Основні напрямки тематичного контролю:

ü реалізація прав студентів на освіту, збереження контингенту студентів;

ü рівень освіченості і розвитку студентської молоді;

ü якість навчального процесу;

ü рівень фізичного розвитку і здоров’я студентів;

ü рівень вихованості і стан виховної роботи;

ü виконання навчальних програм, їх практичної частини;

ü реалізація ключових завдань коледжу і управлінських рішень;

ü стан викладання провідних і “другорядних” тем.

        Тематичний контроль спрямовується не тільки на вивчення фактичного стану справ з конкретного питання, але і на втілення в існуючу практику технології розвиваючого навчання, нових форм і методів роботи, досвід майстрів педагогічної праці.

       Теми контролю визначаються відповідно до мети, предмету діяльності коледжу та розвитку навчального закладу, проблемно-орієнтовного аналізу роботи коледжу за наслідками навчального року.

       Члени педколективу повинні бути ознайомлені з темами, термінами, формами і методами контролю відповідно до плану роботи коледжу.

В ході тематичного контролю:

ü проводяться тематичні дослідження (анкетування, тестування);

ü здійснюється аналіз практичної діяльності викладача, класного керівника, керівників гуртків і секцій, студентів;

ü проводиться відвідування навчальних занять, позааудиторних заходів, занять гуртків, секцій, аналіз документації.

        Результати тематичного контролю оформлюються у вигляді висновків або довідки.

       Педколектив знайомиться з результатами тематичного контролю на засіданні педрад, на нарадах при директорові , засіданнях методичної ради, циклових комісій.

        За результатами тематичного контролю приймаються заходи, спрямовані на вдосконалення навчально-виховного процесу.

       Наприклад, якість практичного навчання на відділенні, чи організацію роботи зі слабо встигаючими студентами при викладанні загальноосвітніх дисциплін, перевірка якості викладання окремих дисциплін, проведення лабораторних, практичних занять з метою надання методичної або практичної допомоги викладачам.

       Для здійснення такого контролю розробляється пам’ятка:

Зміст перевірки.

Форми і методи перевірки.

1. Якість оформлення робочих навчальних програм з навчальної, виробничої та переддипломної практики. Відповідність їх навчальному плану, державному стандарту.

2. Атестація робочих місць, кабінетів і лабораторій.

Перевірка наявності паспортів кабінетів,  відповідність наявного обладнання до типового, його кількість.

3. Якість оформлення звітної документації.

4. Визначення рівня практичної підготовки студентів, формування професійних умінь і навичок.

Атестація кабінетів на базах практики, відвідування та аналіз занять, спостереження на заняттях, індивідуальна бесіда, аналіз екзаменаційної документації.

5. Дотримання правил охорони праці.

Аналіз наявної документації з охорони праці: інструкцій, положень; спостереження за дотриманням правил охорони праці на заняттях; журнали проведення інструктажів з дотримання техніки безпеки.

Ø фронтальний контроль (дозволяє отримувати широку інформацію і на цій підставі проаналізувати стан справ у конкретному випадку. Він передбачає глибоке вивчення всебічної діяльності викладача або групи викладачів (забезпечення дисципліни, рівень знань, позааудиторну діяльність).

        Вивчити кращий досвід викладача з метою його поширення. Найчастіше такий вид контролю використовується при вивченні системи роботи викладача, підготовки його до атестації. Тому головами циклових комісій, методистами коледжу розробляється програма фронтальної перевірки роботи викладача.

Зміст перевірки.

Форми і методи перевірки.

1. Дотримання Положень  коледжу, посадової інструкції викладача та Правил внутрішнього трудового розпорядку. Спостереження занять та інших видів робіт. Аналіз навчально-методичної та виховної роботи викладача.

2. Підготовка викладача до занять та позааудиторних заходів.

Перевірка навчально-методичної документації, робочих навчальних програм, навчально-методичного комплексу з дисципліни та навчально-методичного комплексу організації самостійної навчальної діяльності студентів.

3. Виконання викладачем навчальних програм, лабораторних, практичних та інших запланованих видів робіт. Аналіз навчальних журналів.

4. Якість занять, їх сучасність, науковість, професійно-формуюча роль.

Відвідування та аналіз занять.

5. Стан знань, умінь і навичок студентів. Уміння застосовувати їх на практиці. Спостереження на заняттях. Аналіз оцінки знань студентів. Проведення директорських контрольних робіт та практичних замірів.

6. Формування знань студентів у ході навчання, позааудиторна  робота.

Спостереження на заняттях, відвідування факультативів, гуртків, участь студентів в олімпіадах, наукових конференціях тощо.

7. Виховання свідомого ставлення до навчальної дисципліни. Робота над формування правової свідомості. Відвідування та аналіз занять. Спостереження за студентами, співбесіди, анкетування

8. Робота викладача з попередження незадовільної успішності. Індивідуальна робота зі студентами. Вивчення причин незадовільної успішності, аналіз заходів з її подолання, співбесіда.

9. Робота з обдарованими студентами. Аналіз участі студентів у олімпіадах, конкурсах, науково-дослідних роботах, індивідуальних завдань.

10. Робота викладача з батьками, органами студентського самоврядування.

Співбесіди, анкетування, аналіз позааудиторних заходів.

11. Результати навчальної роботи викладача. Аналіз результатів контрольних робіт та практичних замірів.  

12. Підвищення кваліфікації викладача. Виконання графіка підвищення кваліфікації, участь у педагогічних семінарах, конференціях; стажування.

Ø  групово-узагальнюючий контроль.

       Метою групово-узагальнюючого контролю є вивчення групи, виявлення рівня адаптації студентів до вимог коледжу, загального рівня знань, умінь та навичок для того, щоб спланувати роботу з студентським колективом та спрямувати її на досягнення максимального успіху в навчанні та вихованні особистості, а також виявити рівень підготовки студентів.

      Групово-узагальнюючий контроль дає змогу одержати інформацію про стан навчально-виховної роботи в конкретній групі. З цією метою вивчається увесь комплекс навчальної та позааудиторної роботи в групі. Спостерігаючи за діяльністю кожного викладача, порівнюючи і співставляючи прийоми і методи їх роботи, завідувач відділення, заступник директора з навчальної роботи, заступник директора з гуманітарної освіти та виховання одержує матеріал про вплив викладачів на студентів даної групи. При групово-узагальнюючому контролі керівник відвідує заняття, виховні години у групі протягом тижня. Такий підхід дозволяє простежити за активністю студентів на різноманітних заняттях, дає можливість звернути увагу викладачів на роботу з обдарованими студентами та тими, що потребують посиленої педагогічної уваги.

Вивчення стану викладання дисципліни.

Завдання контролю:

ü визначити діяльність викладача, її результативність;

ü проконтролювати діяльність викладача (виконання програм, рівень підготовленості студентів і т. п.);

ü надати своєчасну допомогу викладачу;

ü вивчити та узагальнити позитивний досвід викладача.

Етапи контролю:

ü встановлення мети;

ü вибір об'єкта контролю;

ü планування контролю;

ü визначення суб'єкта контролю (виконавця);

ü збір та оброблення інформації;

ü проведення підсумків контролю;

ü вироблення пропозицій і рекомендацій.

Методи контролю:

ü спостереження;

ü анкетування;

ü адміністративні перевірки;

ü індивідуальні бесіди.

Види контролю:

ü тематичний — відвідування всіх занять, відведених на вивчення теми в даній групі, з метою ознайомлення із системою роботи викладача, оцінки оптимальності вибраних структур занять, сполучення форм, методів і засобів навчання;

ü паралельний — відвідування занять протягом робочого тижня в одній групі з метою порівняння ефективності організаційної діяльності викладачів і вивчення системи роботи кожного студента, його самостійності, активності, ініціативи, якості виконання завдань та рішення навчальних завдань заняття;

ü комплексний — відвідування занять різних викладачів протягом дня в одній групі з метою оцінки обсягу інформації, яку отримує студент протягом навчального дня, сумарного обсягу домашніх завдань, виконання студентами єдиних вимог, інтенсивності їхньої праці на різних заняттях, стилю та порівняльної методики заняття. Оцінка працездатності студентів однієї й тієї ж самої групи в різних викладачів;

ü вибірковий — відвідування занять за планом адміністрації (без попередження викладача з метою перевірки його готовності до заняття (іноді));

ü цільовий — відвідування занять із запрошенням спеціаліста (оцінка знань і розумових умінь студентів, методів роботи викладача, сформованості практичних умінь студентів і т. п.);

ü фронтальний — відвідування занять з метою глибокої та всебічної перевірки зі всіх питань діяльності викладача чи групи викладачів. Його може бути проведено за такою орієнтовною програмою:

o    виконання Закону України «Про освіту»;

o   підготовка до заняття та якість складених робочих навчальних програм, планів до занять;

o   виконання навчальних програм (теоретичної і практичної частини);

o   рівень проведення занять;

o   визначення та реалізація освітньо-виховно-розвиваючих завдань занять;

o   дидактична обробка навчального матеріалу та визначення форм, методів і засобів навчання;

o   здійснення керівництва пізнавальною діяльністю студентів у ході занять;

o   рівень сформованості знань, умінь і навичок (розумових і практичних) студентів;

o   володіння викладача новими педагогічними технологіями під час організації навчання;

o   розвиток в студентів пізнавального інтересу та потреби в знаннях;

o   дотримання єдиного орфографічного режиму;

o   диференціація та індивідуалізація навчання;

o   оформлення журналу навчальних занять;

o   виховна робота зі студентами;

o   самоосвіта викладача;

o   результативність діяльності викладача в цілому.

Принципи роботи:

ü    Науковість.

ü    Плановість.

ü    Перевірка системи роботи.

ü    Оперативність.

ü    Актуальність.

ü    Перевірка нормативного виконання.

ü    Конкретність.

ü    Перевірка практичного досвіду.

ü    Надання своєчасної допомоги.

ü    Гласність контролю (вона здійснюється своєчасним ознайомленням викладачів на основі контролю за ходом, змістом, терміном, методами, видами та формами контролю).

ІV. Зміст внутрішнього контролю в коледжі

      Змістом внутрішнього контролю є основні види діяльності коледжу:

Ø навчальний процес, який передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок студентів, продуктивність праці викладача, індивідуальної роботи з обдарованими студентами, якості позааудиторного навчання, наявності в студентів навичок самостійної роботи;

Ø виховний процес, коли перевіряють рівень вихованості студентів, рівень громадської активності, якість роботи кураторів груп, участь батьків у виховному процесі, якість традиційних заходів;

Ø методична робота, коли визначають методичний рівень кожного викладача, куратора групи, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації викладачів;

Ø психологічний стан (виявляють ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) студентів, викладачів, психологічну підготовленість колективу до вирішення певної проблеми, запровадження нової структури тощо;

Ø забезпечення необхідних умов навчально-виховного процесу (охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, навчально-технічним обладнанням).

V. Контроль за навчальною діяльністю студентів

      Контроль за навчально-виховним процесом у коледжі включає також контроль за рівнем знань і вмінь студентів. У коледжі використовується поточний та підсумковий контроль.

      Поточний контроль здійснюється під час проведення комбінованих, практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовки студентів з певних розділів (тем) навчальної програми.

Техніка контролю включає:

Ø проведення усного опитування студентів особою, яка перевіряє або викладачем;

Ø проведення директорських контрольних робіт та практичних замірів;

Ø  перевірка студентських конспектів, записів лабораторних чи практичних занять;

Ø перевірка звітів-щоденників з практик;

Ø перевірка умінь і навичок студентів у виконанні лабораторних і практичних робіт, а також практичних навичок майбутньої професії під час проходження виробничої практики;

Ø проведення тестового контролю знань.

       Підсумковий контроль включає семестровий контроль (екзамени, заліки чи диференційовані заліки) і державну підсумкову атестацію. Основні засади такого контролю передбачають:

Ø перевірку ступеня засвоєння студентами навчального матеріалу;

Ø перевірку їх самостійності, розвитку і інтелекту, набуття професійних умінь.

Способами контролю за рівнем знань і вмінь студентів є:

Ø проведення директорських контрольних робіт  та практичних замірів в окремих групах або у всіх групах з окремих дисциплін;

Ø проведення тестового контролю знань з дисциплін чи комплексного

Ø тестування;

Ø перевірка практичних навичок майбутньої професії під час проходження навчальної, виробничої, переддипломної практик;

Ø проведення заліку з перевірки практичних знань та вмінь студентів.

Заступник директора з навчальної роботи               Л.М. Філімонова