Між буттям та вічністю – біль
hospis.jpghopis1.jpgЩодня життя багатьох людей просівається крізь сито хвороб. Комусь щастить доволі швидко пройти випробування болем і забути про нього, комусь – зоставатися на його вістрі тривалий час. Скільки саме – невідомо. І якщо, на жаль, зболену важкохвору людину вже не зцілити, то потрібно бодай спробувати полегшити її долю. Бо навіть за такого стану ми зостаємося людьми, продовжуємо йти далі й потребуємо достойного завершення порахованих не нами днів.
 Колектив Могилів-Подільського медичного коледжу не міг залишитись осторонь проблем людей, які потребують медичної та психологічної допомоги на заключному етапі життя. Разом з небайдужими людьми ми підтримуємо ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська ліга паліативної та хоспісної допомоги», яка була створена наприкінці 2010 року.
Тому 9 жовтня в Могилів-Подільському медичному коледжі відбулася зустріч «за круглим столом» між викладачами та студентами, присвячена Всесвітньому дню паліативної та хоспісної допомоги.
Викладач дисципліни «Медсестринство в геронтології та геріатрії»  Руснак Н.М. розповіла про роботу організації, яка об’єднала в свої ряди практикуючих у сфері надання паліативної допомоги медичних працівників, науковців, психологів, представників духовенства, волонтерів. Викладач звернула увагу, що 26-27 вересня 2012р. відбувся Перший національний конгрес паліативної допомоги, на якому була затверджена Стратегія розвитку паліативної допомоги на наступні 20 років.
Питання паліативної та хоспісної допомоги на, жаль, щороку набувають  актуальності та гостроти. Студенти доповіли про несприятливу медико-демографічну ситуацію, що склалась впродовж останніх трьох десятиріч в Україні. Спостерігається невпинне постаріння населення і зростання питомої ваги осіб похилого та старечого віку, які страждають від важких хронічних невиліковних хвороб, у першу чергу від злоякісних новоутворень. Потреба в паліативній допомозі становить майже 600 тисяч хворих та близько 1,2 мільйона їхніх рідних. При цьому розвиток мережі закладів паліативної допомоги в Україні, на жаль, суттєво відстає від потреби. В Україні на сьогодні функціонують більш як 20 закладів, що можуть бути ідентифіковані як хоспіси та відділення паліативної допомоги, у яких розгорнуто близько 850 хоспісних ліжок за мінімальної потреби у 4,5 тис. ліжок. Тому студентам, майбутнім сімейним медсестрам, необхідно знати потреби та проблеми паліативних хворих. Разом з викладачами студенти обговорили ці проблеми, звернули увагу на кваліфікований медичний догляд, зменшення страждань шляхом ефективного знеболення, потребу створення людяної та душевної соціально-психологічної атмосфери, дотримання принципів медичної етики та деонтології. За наявності в родині безнадійного хворого необхідно підтримувати і втішати всіх членів родини, підкреслювати важливість їх присутності та допомоги.
 Викладач дисципліни «Медсестринство в онкології» Ткачук С.І. розповіла про історію розвитку хоспісів, організацію їх роботи; звернула увагу на проблему знеболення під час надання паліативної допомоги вдома і в стаціонарних закладах.
 Студенти переглянули відеосюжет, присвячений паліативним хворим та їх проблемам, який не залишив нікого байдужим. Студенти зрозуміли, що паліативна допомога – це симбіоз медичної, соціальної, моральної, психологічної та духовної діяльності людей. «Кожна мить життя – безцінна, - з такою думкою студенти завершили обговорення даної проблеми, - І якщо ми не в змозі додати років до життя таких хворих, то в наших силах наповнити життям їх роки».
Викладач дисципліни «Медсестринство в сімейній медицині» Воронко А.І.