Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю?  Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО. Вже  два роки  ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. 

Роки…Скільки б їх не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з АТО. Завжди слід пам’ятати тих,  хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя. 

Напередодні Дня прикордонника 25 травня у групі 2 фА відбулася відкрита виховна година на тему: «Життя – мов спалах», присвячена пам’яті нашого випускника 2006 року Віктора Соколовського, який загинув разом зі своїми побратимами  на Сході України 27 липня 2014 року. 

На заході були присутні батько Віктора – Іван Францович з близькими родичами та воїни Могилів-Подільського прикордонного загону, які разом з ним захищали рідну землю.

Всі присутні вшанували пам’ять загиблого покладанням квітів до меморіальної дошки коледжу та міста  і хвилиною мовчання.   

Присутні поділилися своїми спогадами про Віктора: студентка Крищук Аліна процитувала записи матері про сина; класний керівник Наконечна Т. М. пригадала студентські роки; командир мобільної застави майор Тимощук О.  розповів про Віктора як прикордонника – справжнього бійця, патріота; прес-секретар прикордонного загону Катеринич Л.С прочитала свої вірші, присвячені загиблим прикордонникам та їх матерям.    

Схиляємо голови перед мужніми воїнами-прикордонниками, які загинули на посту, не зрадивши Батьківщину та Присягу. Вони віддали життя за те, щоб Україна жила у спокої та мирі! Пам’ятаймо про них. Сьогодні, завтра, вічно. Слава героям!