26 квітня минуло 36 років з дня трагедії на Чорнобильській АЕС.

Чорнобиль показав усьому світу, яка мала наша планета і яке уразливе людство. Ніяка система оборони, ніякі закриті кордони, ніякі стіни, що загороджують і розділяють не перешкода для жахливих наслідків таких ядерних катастроф.

Кожен житель нашої країни відчув біль Чорнобиля, жах і страх перед невидимим, але нещадним ворогом. Адже радіація не пощадила нікого: ні пожежників, що безпосередньо вступили в сутичку з вогнем на четвертому блоці, ні тих, хто просто знаходився у великому радіусі від центру аварії. 

Дзвони  Чорнобиля і сьогодні розносять світом своє тривожне калатання, оповіщаючи, що горе Чорнобиля, сльози Чорнобиля — це лихо не тільки українського народу. Це стосується кожного, хто живе на Землі. А ще дзвони Чорнобиля попереджають: "Люди! Пам'ятайте! Не дайте спалахнути на землі атомній пожежі. Вона не пощадить нікого".

Медики, як ніхто, розуміють і бачать на практиці страшні наслідки аварії: уже четверте десятиліття  медицина бореться зі страшними діагнозами хвороб, які провокує атом у різні періоди свого розпаду.

В останній тиждень квітня в усіх академічних групах коледжу проведено виховні години, присвячені пам’яті про Чорнобильську трагедію та боротьбі за чисте довкілля.  Студенти переглянули та обговорили тематичні презентації, відеофільми і зрозуміли, що актуальне це питання ще й тим, що  боротьба за чистоту навколишнього середовища сьогодні дорівнює боротьбі за існування планети, за людське здоров’я і життя.