Заснування медичної школи

В 1935 році управління підготовки  медичних  кадрів НКОЗ на внутрішніх нарадах з питань реорганізації  медичної освіти 

( протокол від 14.05 та 4-5.08) вирішило: “Намітити пункти, в яких можна було б  додатково відкрити фельдшерські  та  акушерські школи.”

В квітні 1936 р. Постановою облздороввідділу  було затверджено  відкриття в м. Могилеві – Подільському двох річної  школи медсестер та акушерок, яка  вже в серпні 1936 року оголосила перший набір учнів.

Набір проводився на базі 7 класів, а також приймалися особи, які закінчили курси  Червоного Хреста і мали певний  досвід роботи.

 Набір здійснювався на  2 відділення : акушерське та медсестринське.

Вступні іспити проводились з рідної мови та літератури, математики, фізики. Вік учнів був різним : 14 – 30 років. 

Першим директором  був призначений  Шенфельд М.Д., а  першим завучем – Нудельман І.М. Свого приміщення  школа  ще не мала – іспити  та заняття  проводились в залізничній  школі №47 (зараз середня школа  №5).  Теоретичні заняття проводились в другу зміну, коли звільнялись  класи.  Першими викладачами  загальноосвітніх дисциплін  були  вчителі  залізничної  школи:

Завадський М.О.  -  викладч математики;

Карачковський В.І. - викладач хімії;

Дреєр Р.Є. – викладач російської мови та літератури;

Дольберт М.О. – викладач фізики, біології.

Першими  викладачами  медичних дисциплін були найбільш досвідчені  лікарі місцевої лікарні :

Герцкис Н.М.- викладач  акушерства  та гінекології;

Резлер І.А.  - викладач педіатрії;

Печерський Л.В. – викладач  шкірних хвороб;

Осиньковський К.М. – викладач хвороб вуха , горла, носа;

Коваленко І.А. – викладач терапії;

Кауфман  Т.І.- викладач терапії;

Аппоневич С.І. – викладач анатомії; 

Бланк А.І. – викладач інфекційних хвороб;

Нахманович І.М. – викладач патанатомії;

Чуруленко С.А. – викладач хірургії.

 В грудні 1936 року  медшкола  придбала приватний будинок з двома сараями у громадянина Квенцеля ( вул. Комсомольська, 5, тепер – вул. Полтавська).

Незабаром, в основному силами  учнів та викладачів,  будинок був перебудований в навчальний корпус.

З 1 вересня 1937 року  школа розпочала  роботу у своєму приміщенні. Також у цьому році  школа придбала ще один будинок по вул. Комсомольській, в якому  був  розміщений гуртожиток на 15 місць.

В перші роки  існування медшколи не було централізованого методичного  керівництва, були загальні вказівки, рекомендації, на базі яких і здійснювалась  організація навчального процесу.

Відсутність наочних посібників, підручників, бібліотеки  складала  додаткові труднощі.

З кожним роком  навчально – методична база  поповнювалась, розширювалась. До 1941 року  медшкола була вже повністю оснащена всім необхідним для здійснення навчального процесу на високому рівні.

За 5 довоєнних років у медшколі готувалась така кількість майбутніх медиків:

 

За 4 довоєнних роки  у стінах  Могилів – Подільської медшколи було підготовлено 562  медичних працівники.

Педагогічний колектив, не жалкуючи своїх сил та енергії,  готував медпрацівників, виховував їх  на кращих  прикладах милосердя, гуманізму, уважного ставлення до чужого болю, відповідальності за власні вчинки та дії. 

                                                 В полум’ї війни

Настав  страшний 1941 рік. Війна!

19 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували територію міста.

Зі спогадів  заступника  директора  медшколи Гураша В.О.

“ . . .19 липня 1941 року  фашисти зайняли  Могилів – Подільський. Горе прийшло на рідне Поділля.

Від тихих  приміщень медичної школи майже нічого не  лишилось. Вікна були вибиті від розривів бомб, скинутих в  районі залізничного моста. В пустих  осиротілих  приміщеннях гуляв вітер.

В кінці липня 1941 року  в приміщенні медичної школи фашисти організували гетто. Взимку двері,  підлога, парти, рами вікон були  використані на паливо. . .”

Зі спогадів викладача медичної школи   Дольберт М.О.:  

 “. . .  Звернення партії та уряду, що  країна в небезпеці, сприйнялось нашими учнями як  бойовий клич.

З перших днів війни з Бессарабії  почали поступати  в райлікарню поранені. Учні школи були залучені  для надання першої допомоги та для догляду за  пораненими. Це було їх першим бойовим хрещенням.

Згадую, як в перший день війни директор медшколи Шенфельд М.Д. заявив, що залишає всі шкільні справи на завуча і, не дочекавшись  повістки з військкомату , добровільно піде  на фронт.

З суворим  обличчям,  підтягнені,  серйозні стояли  учні  на пероні вокзалу, проводжаючи  свого директора.

Учні першого  курсу, здавши  іспит, були  відпущені додому, а випускники, отримавши замість дипломів  посвідчення про закінчення медшколи та присвоєння звання “медсестра”, були  направлені  у військкомат,  а звідси – на фронт.”

Вони  пройшли  страшними стежками війни, виносячи  поранених з  поля бою,  надаючи їм  першу  допомогу,  рятуючи від вірної смерті.

На жаль,  не всі вони  повернулись  з тої жахливої війни. Одними  з перших  в 1941 році загинули:

Вічна  слава героям. . . Їх  імена назавжди  викарбувані  в нашій  вдячній пам’яті.  І серед  цих імен особливо відлунює ім’я  - Поліна...

Поліна Матвіївна Сопільняк  народилась  21 травня 1921 року в селі Бабчинці. Поступила  в Могилів – Подільську  медичну школу  в 1937 році, закінчила  в 1939 році. Роки, проведені в медшколі,  були для неї щасливими, веселими.  Адже вона – молода, гарна,  розумна – встигала все: відмінно вчитися,  брати участь в художній самодіяльності,  виконувати обов’язки старости  групи, зустрічатися з друзями, подругами.

Після  закінчення  медшколи  працювала в Чернівецькій райлікарні. Сердечну, добру, чуйну та уважну до хворих Поліну все більше поважають та люблять товариші по роботі.  Але невдовзі мирне життя перервала війна.  В перші ж дні війни Поліна пішла на фронт. Скільки поранених бійців винесла вона  з поля бою,  врятувала їм життя! Довго водили її  тяжкі  дороги  війни...  .

В серпні 1943 року П. Сопільняк була направлена фельдшером  в групу парашутистів – десантників, яка  мала виконати завдання штабу  партизанського руху  при ІІІ  Українському  фронті.

В десантну групу під керівництвом  Ткаченка  А.В.  входило 10 бійців.  Групу висадили в Полтавській області, а потім вона вела  розвідку на Київщині.

Виконуючи  завдання, Поліна Сопільняк та Варвара Корт були  схоплені поліцією. Їх  катували, але  дівчата стійко тримались.  На світанку у м. Золотоноша палачі  розстріляли дівчат, таких тендітних , але мужніх, відданих до кінця Батьківщині.

Світла пам’ять  про славну дочку нашої країни, випускницю Могилів – Подільської медшколи   Поліну  Матвіївну  Сопільняк  назавжди  залишиться в серцях  вдячних  нащадків.

В 1944 р. зразу ж після  звільнення  Поділля від німецько-фашистських  загарбників робота медшколи  відновилась – був  оголошений набір  на  1944 – 1945 навчальний рік.

У 2004 році за ініціативи та на кошти педагогічного та студентського колективу на території училища  встановлено пам’ятник медичним працівникам (викладачам, студентам, викладачам медичної школи), які  проявили мужність  і самопожертву в роки Великої Вітчизняної війни.

Післявоєнне відродження медичної школи

Директором  був призначений Нудельман І.М., завучем – Дольберт М.О. На ІІ курс прибули майже всі  учні, які у 1941році закінчили І курс. Їм  особливо боляче  було бачити , що залишилося від приміщень тієї медшколи, яка жила в їхній пам’яті. 

Ось такою перед їх  очима постала будівля медшколи. Не дивлячись на труднощі, колектив викладачів та учнів з великим ентузіазмом приступив до відбудови школи для створення мінімально можливих  умов для навчання.  

Труднощі ще більше згуртували колектив.

Довелося вирішувати  ряд господарських  проблем: дістати скло для вікон, парти. Не було підручників, зошитів, світла, бібліотеки, наочних посібників.

Заняття проводились в 2 зміни. Поступово своїми руками проводили ремонт приміщень, обладнання. Було прийнято рішення про створення шкільної бібліотеки. Для цього кожний викладач та учні приносили з дому ті корисні книги, які у них збереглися.

Гуртожитку не було, учні жили на квартирах. Всі учні були погано одягнені та взуті, хліб видавався по  картках, але всі ці труднощі не зламали дух молодого колективу, а навпаки  примножили силу та енергію для їх подолання.        

Викладачами на той час були:

Дольберт  М.О. – завуч;

Тремпович П.В. – викладач хірургії;

Богач П.І. – викладач догляду за хворими;

Гейзер Е.І. – викладач  дитячих хвороб;

Бланк І.Б – викладач  інфекційних  хвороб;

Кауфман Т.І. – викладач внутрішніх хвороб;

Геркцис Н.В. – викладач акушерства та гінекології;

Осиньковський  К.М. – викладач хвороб горла, вуха, носа;

Нахманович  І.М. – викладач очних хвороб;

Бабецький О.Я. – викладач анатомії, фізіології;

Висоцький І.Ю. – викладач акушерства та гінекології;

Петренко М.М. – викладач історії;

Бігун  Т.Л. – викладач української та російської мови і літератури;

Левітіна І.Н. – викладач фармакології;

Шейцвіт С.С. – викладач нервово-психічних хвороб;

Коган А.С. – викладач гігієни.

В ці перші післявоєнні роки  в медшколі навчалися  4  групи.

В зв’язку з відсутністю  свідоцтв  випускникам першого післявоєнного  випуску видавали довідки.

В 1947-1949 рр. школа розміщалась в 4-ох корпусах, з яких 2 були відведені для занять. В них було 5 аудиторій, вчительська та кабінет директора. Один  корпус був відведений під клуб та бібліотеку,  в 4-ому корпусі облаштували  гуртожиток для студентів.

Навчально – виробничою базою  школи на той час були :

1. Районна  лікарня з загальною кількістю  ліжок –195;

2. Вендиспансер –30 ліжок;

3. Тубдиспансер – 30 ліжок;

4. Дитяча поліклініка;

5. Дитяча консультація;

6. Жіноча консультація;

7. Дитячі ясла;

8. Санітарна та клінічна лабораторії;

9. Молочна кухня.

В усіх  лікувально – профілактичних установах, в яких  проходили практику учні  медшколи, працювали досвідчені лікарі з великим  стажем роботи.

Випускникам видавали вже Свідоцтво про  закінчення медшколи.

В 1949 році  відбулися зміни в керівництві медшколи. Наказом Облздороввідділу від 7.03.1949р. №22 та Могилів-Подільського РЗО від 14.04.1949р. №29 директором був призначений Якимець Іван Андрійович.

Педагогічний колектив  складався з 21 викладача, 11 з яких – штатні.  В школі навчалося 100 учнів. Гуртожиток школи був розрахований на 22 місця. Поповнювалась матеріальна база школи, аудиторії,  бібліотеки. Стало поступати більше методичних вказівок з боку Міністерства охорони здоров’я. Це сприяло  покращенню навчально – виховного процесу.

Діяльність очільників закладу На основі наказу Вінницького облздороввідділу від 7.10.1952р №591 директором медичної школи був призначений Павлик Антон Прокопович, який і продовжував очолювати заклад при його реорганізації в медучилище в 1954році.

Відповідно до наказів  почався прийом юнаків на фельдшерське  відділення, а також вперше  проводився прийом випускників 10-річок в групи зі скороченим строком навчання.

На початку 1954-1955 навчального року училище нараховувало вже 250 учнів. Адміністрація училища змушена  була вжити  заходів до розширення навчально – методичної бази та гуртожитку.

Значно збільшилась площа училища в 1966 р., коли на баланс училища  були передані будинки площею 800м2 , в яких  розміщувались міськком партії та кабінет політосвіти.  Під час зимових канікул учні та викладачі виробили понад 1000 днів по ремонту нових приміщень. Училище отримало добре обладнані класні кімнати, актову залу. Зростав і контингент училища.  В 1967-1968 н.р. в училищі навчалось 578 учнів (18 академічних груп), а в 1970 – 652 учні. Пізніше силами учнів  і викладачів була  побудована спортивна зала.

З 1976 року директором училища працював Миколюк Василь Васильович. За цей час значно покращилась матеріальна база закладу. По-новому, по-сучасному почав здійснюватися підхід до організації навчального процесу, до забезпечення аудиторій, почала функціонувати кабінетна система, збільшилась кількість штатних викладачів. За час роботи Василя Васильовича на посаді директора училища було побудовано ІІІ навчальний корпус та розпочато добудову до ІІ корпусу. В 1984 році Миколюк В.В. став головним лікарем Могилів-Подільської райлікарні. Діяльність Миколюка Василя Васильовича залишила вагомий слід в історії становлення навчального закладу. Його тісна співпраця з колективом коледжу і до сьогодні допомагає у підготовці майбутніх медичних працівників.

В 1984 році на посаду директора був призначений Дабіжа Сергій Іларіонович. За час його роботи було побудовано та оснащено гуртожиток та закінчено добудову до ІІ навчального корпусу. Тісна співпраця з адміністрацією місцевої райлікарні дала змогу відкрити на базі її нового приміщення навчальні кімнати для проведення практичних занять зі студентами, контингент яких найбільше зріс за період діяльності на посаді директора Дабіжі С.І. Сергій Іларіонович розпочав комп’ютеризацію навчального процесу. Було створено перший комп’ютерний клас на базі училища. До  1993 року Дабіжа С.І. розбудовував навчальний заклад та покращував навчально-методичну базу.

У 1993 році навчальний заклад очолив Кордон Володимир Михайлович. Для колективу він був людиною не новою, а досвідченим, висококваліфікованим викладачем, якого поважали та якому довіряли, адже він добре знав усі ланки навчально-виховного процесу та адміністративної роботи, так як прийшов працювати у колектив у 1979 році в якості викладача, згодом працював завпрактикою, заступником директора з навчальної роботи.

З приходом на посаду В.М. Кордона з роками заклад  змінився: зміцніла його матеріальна база, поліпшилося забезпечення наочністю, муляжами, фантомами, комп’ютерною технікою, бібліотека поповнилася новими посібниками, фаховими та періодичними виданнями. Невпізнанними стали аудиторії, навчальні кімнати, поповнилася культурна та спортивна інфраструктура закладу.

Володимир Михайлович – керівник сучасного типу, відмінний господарник, компетентний в усіх розділах роботи. Він професійно вирішує всі проблеми навчального закладу, завжди досягає поставленої мети. Маючи глибокі професійні якості, високі організаторські здібності, він згуртував навколо себе високопрофесійний, дієздатний, перспективний колектив однодумців у справі підготовки та виховання майбутніх медичних працівників. Дякуючи мудрому керівнику, в колективі закладу панує атмосфера ділових партнерських стосунків, довіри, суворої виконавської дисципліни та професійного єднання заради спільної справи. Як тонкий психолог, багато працює з питань формування у співробітників та студентів високих етичних норм поведінки, атмосфери доброзичливості, порядності, взаємної поваги.

Як лікар, який досконало знає систему практичної охорони здоров’я, Володимир Михайлович добре розуміє, що для підготовки висококваліфікованих медичних спеціалістів необхідна висококласна практична підготовка. Саме тому дбає, щоб на базі коледжу та Могилів-Подільського МТМО створювалися нові навчальні кімнати, в яких студенти мають можливість відпрацьовувати практичні навики в умовах, максимально наближених до умов лікарні. Директор турбується про те, щоб навчальні аудиторії та кабінети доклінічної практики були оснащені найсучаснішими муляжами, тренажерами, наочністю.

Кордон В.М. плідно працює над формуванням контингенту студентів, які навчаються в коледжі, попередньо вивчаючи попит на окремі спеціальності на ринку праці. Так, за його ініціативи відновлено підготовку фахівців за спеціальністю “Акушерська справа”, відкрито нову спеціальність “Стоматологія”. Всі випускники, які навчаються в коледжі за державним замовленням, отримують направлення на роботу і протягом кількох років поспіль відслідковується їх працевлаштування, адаптація та професійний ріст.

У 2005 році Могилів-Подільське медичне училище набуло статусу медичного коледжу, що поставило і перед директором, і перед колективом нові вимоги до роботи та високу відповідальність щодо підготовки спеціалістів.

Своїми далекоглядними поглядами, ідеями, вимогливим та відповідальним ставленням до усього, за що береться,  згуртовує роботу колективу на майбутнє, на перспективу.

Володимир Михайлович є справжнім патріотом своєї рідної землі, займає активну життєву та громадянську позицію,  тому і є ініціатором гарних справ у колективі, які стали традиційними та сприяють вихованню у студентської молоді моральності,  патріотизму, власної гідності.

Директор – носій креативних ідей та задумів. В 2006 році під час святкування 70-річчя коледжу було відкрито меморіальну дошку пам’яті випускника медичної школи І.П.Гуменюка, який був відомим на Вінниччині лікарем та науковцем. І за ініціативи та сприяння Володимира Михайловича уже кілька років поспіль у коледжі виплачується іменна стипендія ім. І.П. Гуменюка  кращим студентам.

Педагогічний колектив на чолі з Володимиром Михайловичем тісно співпрацює з Вінницьким базовим медичним коледжем та іншими медичними коледжами регіону. Щорічно на базі коледжу проводяться методичні ради медичних коледжів та обласні методоб’єднання з різних дисциплін, які дають змогу поділитися досвідом, продемонструвати свої досягнення і навчитися новому. 

За багаторічну  історію навчальний заклад з медичної школи  реорганізовувався в училище та з часом набув статус медичного коледжу. Сьогодні  Могилів – Подільський медичний коледж – вищий навчальний заклад, який готує молодших медичних спеціалістів зі спеціальностей “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”, “Стоматологія”, “Акушерська справа”. Щорічно зі стін коледжу випускається 150 висококваліфікованих  спеціалістів, які працюють в різних лікувально-профілактичних закладах України та ближнього зарубіжжя. 

На базі коледжу працює  медико – біологічний  ліцей, який  є структурним підрозділом Могилів – Подільського медичного коледжу. Перші 23 випускники-ліцеїсти у 2010 році отримали атестати про повну  загальну середню освіту, 20 з них  стали студентами  вищих навчальних закладів.

Навчальний заклад розташований  в 3-ох  корпусах, в яких  працює 35 кабінетів та  лабораторій, 4 комп’ютерних класи з виходом в Інтернет, є бібліотека з читальною залою на 30 посадкових місць, спортивний комплекс, актова зала на 120 місць, а також 18 навчальних  кімнат  на базах  лікувально – профілактичних  закладів міста для проведення  навчальної практики, гуртожиток на 230  місць.  

Всі навчальні кабінети і лабораторії мають достатнє матеріальне  та методичне забезпечення,  необхідне для проведення  теоретичних та практичних занять.  Педагогічний колектив коледжу працездатний, висококваліфікований, володіє оптимальними  методами  навчання  й контролю знань. 

Сьогодні у колективу коледжу багато планів та задумів щодо роботи на перспективу. Всі вони пройняті турботою за студентів, їх майбутнє та перспективи.